Розділи

postheadericon Практичний психолог

Результат пошуку зображень за запитом картинка психолог в садочку"

Напрямки діяльності 

практичного психолога дошкільного закладу

• ПСИХОДІАГНОСТИКА
Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик.
Їх мета — визначити об’єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів. Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити дитину щось намалювати. Може пограти з ним в захоплюючу гру — насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані. Психодіагностика застосовується в індивідуальній та груповій формах як для дітей так і для педагогічних працівників.
        
 РОЗВИВАЮЧІ ЗАНЯТТЯ
 За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам’ять, посидючість, логічне та образне мислення — в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для всіх вікових категорій. Найчастіше, психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.
•КОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНА РОБОТА
За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психокорекційна робота. Це можуть бути заняття на адаптацію до дитсадка, готовність до школи, зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Гра, малюнок, казка, пісок — всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.
•Відвідування занять, гуртків, прогулянок з метою проведення спостереження за психологічним та емоційним станом дітей
•Просвітницька робота з пропаганди психологічних знань :
розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи, виступи на батьківських зборах, робота з батьками, участь у нарадах, педрадах, семінарах.

«Адаптація дітей раннього віку до перебування в ДНЗ»

              Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка. Адже, відповідно до ст..4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язково. Складовою безперервної освіти в Україні.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

              Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального.                           Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5—5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка?

1.    На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.

2.    Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.

3.    Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.

4.    Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.

5.    До кінця раннього віку в дитини з’являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов’язують:

·         і з попередніми умовами виховання, під впливом яких формується поведінкова реакція;

·         і зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;

·         і з організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;

·         і з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.

Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.

Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.

Виокремлюють такі ступені адаптації:

·         Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;

·         Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;

·         Важкий (триває від 2 місяців і більше) – патологічна адаптація.

Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Поведінка нестала. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостіні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.

Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.

 

Оставить комментарий

Районний етап обласного фестивалю «Технологічний парк художньо-педагогічних ідей» 

ШАНОВНІ БАТЬКИ

МАЙБУТНІХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ!

Заяви про зарахування дітей до ЗДО на 2021/2022 н.р. будуть прийматись за відповідним графіком. Дату та час повідомимо додатково.Будь ласка, чекайте на телефонний дзвінок.

 

НАБІР ДІТЕЙ

на 2021/2022 н.р. 

1-а молодша група (з 2 до 3 років)– 35 дітей;

2-а молодша група (з 3 до 4 років)– 10 дітей;

Середня група (з 4 до 5 років)–  добір у разі вивільнення місць;

Старша група (з 5 до 6 років) – добір у разі вивільнення місць;

Спеціальні групи — добір у разі вивільнення місць.