Розділи

postheadericon Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами

Інструктивно-методичні рекомендації  МОН України «Щодо організації діяльності  інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти» від 13.11.2018    № 1/9-691

Наказ МОН України від 01.10.2010 № 912 «Про затвердження концепції розвитку інклюзивного навчання»

Лист МОН України від 13.11.2018 № 1/9-691 » Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації  діяльності  інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» 

Лист МОН України від 02.01.2013 № 1/9 — 1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання»

«Інклюзія в дії»

Перший етап введення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загальноосвітнього простору здійснюється в дошкільному закладі.

Включення таких дітей у педпроцес дитсадка змі­нює насамперед установки дорослих: у всіх дітей є особливості, а не тільки у дітей з особливи­ми освітніми потребами. Дотепер у педагогічній практиці цим особливостям не завжди приділялася належна увага. Особливості “особливих» дітей не помічати неможливо — доводиться змінювати пед­процес, щоб професійно розв’язувати проблеми їх освіти разом з іншими. Водночас, створюючи спе­ціальні особливі умови для “особливих” дітей, пору­шуємо принцип рівних прав для інших вихованців. Тому маємо навчитися працювати, враховуючи ін­дивідуальні особливості кожного.

За такого підходу

Похожее изображение

 педагогіка змінюється в ці­лому: вона стає інклюзивною, не тільки в тому сен­сі, що “особливі” діти мають бути включені в уже вибудуваний процес трансляції знань, умінь та навичок дітям, які розвиваються нормально, а й у тому, що освіта з урахуванням індивідуальних від­мінностей дітей потребує створення нових форм та способів організації освітнього процесу. Тут потріб­ний постійний творчий пошук, внесок від кожного. До педпроцесу залучаються всі його учасники — педагоги, батьки, діти, адміністрація. Розглянемо основні принципи дошкільної інклюзивної освіти.

 

Принципи дошкільної інклюзивної освіти

  • Принцип індивідуального підходу пе­редбачає вибір форм, методів і засобів на­вчання та виховання з урахуванням індивіду­альних освітніх потреб кожної дитини в групі. Індивідуальні програми розвитку ґрунтуються на діагностиці функціонального стану дитини й припускають вироблення індивідуальної стра­тегії розвитку конкретного вихованця. Індиві­дуальний підхід передбачає не тільки увагу до потреб дитини, але й надає їй самій можли­вості реалізувати свою індивідуальність.
  • Принцип підтримки самостійної актив­ності дитини. Реалізація цього принципу дає змогу формувати соціально активну особис­тість, яка є суб’єктом свого розвитку та соці­ально значущої діяльності. Якщо активність — цілком прерогатива дорослих, формується так звана “навчена безпорадність” — феномен, коли дитина очікує зовнішньої ініціативи, сама лишаючись пасивною. Це стосується і батьків дітей з особливими потребами. Батьки мо­жуть сподіватися на допомогу або активно до­магатися пільг від держави, ігноруючи власні можливості участі у соціальному житті.
  • Принцип активного залучення в освітній процес усіх його учасників передбачає створен­ня умов для розуміння та прийняття одне одного з метою досягнення плідної взаємодії на гуманіс­тичній основі. Інклюзія — активне включення дітей, батьків і фахівців у спільну діяльність.
  • Принцип міждисциплінарного підходу. Різ­номанітність індивідуальних характеристик дітей диктує необхідність комплексного, міждисциплі­нарного підходу до методів та засобів виховання й навчання. Фахівці (вихователь, логопед, соціальний педагог, психолог, дефектолог, за участю старшого вихователя), що працюють у групі, регулярно здій­снюють діагностику дітей та складають в результаті обговорення освітній план дій, розрахований як на конкретну дитину, так і на групу в цілому.
  • Принцип варіативності в організації проце­сів навчання і виховання. Включення в інклюзив­ну групу дітей з різними особливостями розвитку передбачає наявність варіативного розвиваль- ного середовища, тобто відповідних розвиваль- них та дидактичних посібників, засобів навчання, безбар’єрного середовища, варіативної методич­ної бази та здатність педагога до застосування різ­номанітних методів і засобів роботи як загальної (дошкільної), так і спеціальної педагогіки.
  • Принцип партнерської взаємодії із сім’єю. Завдання фахівця — встановити довірчі партнерські взаємини з рідними дитини, домовитися про спіль­ні дії, уважно ставити

Умови доступності закладу для навчання осіб

з особливими освітніми потребами

2019 — 2020 н.р.

 

Порядок комплектування інклюзивних груп, організація корекційно-відновлювальної роботи, специфіка діяльності визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

 

Для дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років (наданої лікарсько-консультативною комісією) або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам«, копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда.

 

Комментарии запрещены.

Районний етап обласного фестивалю «Технологічний парк художньо-педагогічних ідей» 

ШАНОВНІ БАТЬКИ

МАЙБУТНІХ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ!

Заяви про зарахування дітей до ЗДО на 2021/2022 н.р. будуть прийматись за відповідним графіком. Дату та час повідомимо додатково.Будь ласка, чекайте на телефонний дзвінок.

 

НАБІР ДІТЕЙ

на 2021/2022 н.р. 

1-а молодша група (з 2 до 3 років)– 35 дітей;

2-а молодша група (з 3 до 4 років)– 10 дітей;

Середня група (з 4 до 5 років)–  добір у разі вивільнення місць;

Старша група (з 5 до 6 років) – добір у разі вивільнення місць;

Спеціальні групи — добір у разі вивільнення місць.